Девід Бом. Людина, яка була не на своєму місці. - Квантова фізика, «неявний порядок», голографічний Всесвіт і всі ідеї вченого, філософа і гуманіста. #878140

У панорамі фізики та філософії 20-го століття Девід Бом постає як провідна постать, здатна перетинати кордони між наукою та духовністю. Його ідеї про неявний порядок і голографію не лише вплинули на квантову фізику, але й відкрили нові шляхи для сучасної філософської думки.
Бом народився 1917 року у Вілкс-Барре, штат Пенсильванія, у родині єврейського походження. Зростаючи в епоху, позначену глобальними конфліктами та політичними потрясіннями - згадаймо Велику депресію та Другу світову війну - молодий Бом розвинув у собі невгамовну цікавість до навколишнього світу. Він здобув ступінь доктора філософії під керівництвом Роберта Оппенгеймера в Університеті Берклі.
Наукова революція, характерна для квантової фізики у 1930-1940-х роках, призвела до розквіту теорій, які кинули виклик людській інтуїції. Однак, у той час як багато фізиків присвятили себе складним математичним структурам, Бом зосередився на простій, але глибокій ідеї: ідеї "неявного порядку". На відміну від "явного порядку", який представляє явну, спостережувану реальність, неявний порядок відноситься до більш глибокого рівня реальності, своєрідного глибинного порядку, який пов'язує все, що існує.
Ця ідея схожа на давні концепції, знайдені у філософських і духовних традиціях, таких як Дао даосизму або Адвайта Веданта індуїзму, що припускають певну фундаментальну єдність між усіма речами. Бом стверджував, що наше сприйняття реальності є обмеженим і що наука повинна прагнути дослідити приховані виміри, щоб досягти більш повного розуміння Всесвіту.
Бом не просто розробляв наукові теорії; його прагнення до відкритого і щирого діалогу привело його до співпраці з такими постатями, як філософ Джидду Крішнамурті, з яким він мав довгий і плідний інтелектуальний обмін.
Одна з найбільш пам'ятних фраз Бома залишилася:
"Наше бачення світу порушується фрагментацією між речами і між нами та тим, що ми спостерігаємо".
Це твердження чудово підсумовує його переконання, що для того, щоб по-справжньому зрозуміти реальність, необхідно прийняти інтегративний і цілісний підхід.
Хоча Бом був глибоко закорінений у науку, його бачення виходило далеко за межі лабораторії. В "Цілісності та імпліцитному порядку", одній з найвідоміших своїх праць, вперше опублікованій у 1980 році, Бом висунув свої ідеї про імпліцитний порядок і природу реальності. У книзі він пише
"Голограма - це приклад того, як кожна частина містить ціле. Кожна частина інформації міститься в кожній частині, і частини залежать одна від одної".
Життя і творчість Девіда Бома запрошують нас дослідити не лише закони фізики, але й глибші зв'язки між наукою, філософією і духовністю.
"Епіграфічні" визначення його людського шляху можна підсумувати такими словами:
Мислитель поза межами: Бом досліджував те, що лежить за межами загальноприйнятих кордонів науки, просуваючись у сферу філософії та метафізики.
Фізик цілісності: він вірив у цілісний погляд на всесвіт, де все взаємопов'язане, як це виражено в його теорії неявного порядку.
Бунтар науки: його ідеї, які часто суперечили домінуючим поглядам його часу, відображали незалежний та інноваційний дух.
Шукач фундаментальної єдності: Бом прагнув відкрити приховану єдність, яка лежить в основі феноменального світу.
Піонер діалогу та нового гуманізму: не лише вчений, Бом пропагував "боміанський діалог" як метод подолання бар'єрів спілкування та фрагментарного мислення.
Ці короткі визначення представляють синтез його інтелектуального та людського характеру, який вирізнявся постійним пошуком глибокої та єдиної реальності, як у фізиці, так і в думках.
Визначення в заголовку (людина не на своєму місці) має на меті підсумувати всі ці характеристики, але можна було б використати такі прикметники, як: неприєднаний, незручний, єретик, ідеаліст, візіонер, інтелектуально чесний.