Квантова заплутаність і свідомість Всесвіту - Переплетення частинок і об'єднання свідомостей у Космічному Цілому. #851778

Роздумуючи над надзвичайним перетином між квантовою фізикою та філософією науки, ця книга пропонує поглиблений погляд на актуальну тему серед любителів науки. Йдеться про те, як квантова заплутаність може вплинути на таку складну і невловиму концепцію, як універсальна свідомість. Поєднуючи науку та метафізику, ми спробуємо побудувати бачення космосу як інтегрованої та розумної системи.
 Квантова заплутаність являє собою стан, в якому дві або більше частинок стають настільки взаємопов'язаними, що стан кожної частинки не може бути описаний незалежно від станів інших, навіть якщо вони розділені великими відстанями. Після взаємодії ці частинки ніби утворюють єдине ціле, яке виходить за межі фізичного розділення.
Щоб оцінити його значення, розглянемо символічний приклад: уявімо два електрони, які контактували в минулому. Після того, як вони розійдуться на мільйони кілометрів, якщо один з них змінить свій спіновий стан (фундаментальна квантова властивість), інший електрон миттєво змінить свій спін комплементарно, незважаючи на безмежність простору, що їх розділяє. Ця стійка кореляція не може бути пояснена класичними знаннями з фізики і змусила вчених зіткнутися з дивацтвами квантової механіки.
Ще одним надзвичайним прикладом квантової заплутаності є експеримент з котом Шредінгера, вигаданий австрійським фізиком Ервіном Шредінгером. У цьому парадоксі кіт, замкнений у коробці, може бути одночасно і живим, і мертвим, доки спостерігач не відкриє коробку і не поспостерігає за котом, спричиняючи колапс хвильової функції частинки. Цей уявний експеримент ілюструє, як у квантових системах стани можуть бути одночасними і накладатися один на одного: немає нічого парадоксального в тому, що кіт живий і мертвий одночасно. Це шокуюча концепція, яка руйнує повсякденні інтуїції.
Яке відношення це має до універсальної свідомості? Багато відомих дослідників і філософів, від Девіда Бома до Роджера Пенроуза, вважають, що квантова заплутаність може дати ключі до прихованого, глибокого рівня універсального зв'язку. Дійсно, якщо субатомні частинки можуть залишатися пов'язаними незалежно від відстані, чому б не припустити, що той самий принцип може застосовуватися до космосу в цілому, включно зі свідомістю? Можливо, об'єднавши квантові концепції та філософські спекуляції, ми зможемо спробувати зазирнути у всесвіт, який є не лише взаємопов'язаним, але й самосвідомим.
Дехто вважає, що заплутаність може пролити світло на явища, які наразі вислизають від нас, від телепатії до інших парапсихологічних феноменів.  Хоча ці гіпотези все ще залишаються непідтвердженими теоріями, вони підкреслюють прагнення людини зрозуміти всесвіт не просто як сукупність окремих об'єктів, а як інтегровану, розумну систему.